Політика рецензування

Усі матеріали, що надходять до редакції збірника «Мистецтвознавство України», проходять обов’язковий редакційний розгляд і наукове рецензування перед ухваленням рішення про публікацію, що забезпечує наукову якість публікацій та відповідність стандартам академічної доброчесності (див.: Закон України «Про академічну доброчесність» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4742-20#Text).

 Первинний редакційний розгляд

Перед переданням рукопису на рецензування редакція здійснює первинний розгляд матеріалу, перевіряючи:

  • відповідність статті тематичному профілю збірника;
  • відповідність формальним вимогам до оформлення;
  • наявність необхідних структурних елементів наукової статті;
  • відсутність очевидних ознак академічної недоброчесності;
  • оригінальність матеріалу та відсутність інформації про його одночасний розгляд в інших виданнях.

Редакція може повернути матеріал автору без направлення на рецензування, якщо рукопис не відповідає профілю збірника, не дотримується технічних вимог, містить суттєві порушення академічних стандартів, був поданий/опублікований в інших виданнях.

 Процес рецензування

Збірник застосовує процедуру подвійного сліпого рецензування (double-blind peer review). Це означає, що:

  • автори не знають, хто рецензує їхній рукопис;
  • рецензенти не отримують інформації про авторство рукопису;
  • редакція забезпечує анонімізацію матеріалів, переданих на рецензування.

Рукопис оцінюють щонайменше два незалежні рецензенти, які мають фахову компетентність у відповідній галузі дослідження.

 Запобігання конфлікту інтересів

До рецензування не залучаються особи, які:

  • перебувають у прямій професійній, службовій або особистій залежності від автора;
  • є співавторами автора у недавніх публікаціях чи проєктах;
  • мають інший потенційний конфлікт інтересів, що може вплинути на неупередженість оцінки.

У разі наявності реального або потенційного конфлікту інтересів рецензент зобов’язаний невідкладно повідомити про це редакцію і відмовитися від рецензування.

 Критерії оцінювання рукопису

Під час рецензування оцінюються, зокрема:

  • відповідність тематики статті науковому профілю збірника;
  • актуальність і наукова новизна дослідження;
  • теоретична і методологічна обґрунтованість;
  • логічність структури та послідовність викладу;
  • повнота аналізу попередніх досліджень;
  • аргументованість висновків;
  • коректність використання джерел, цитування та бібліографічного оформлення;
  • академічна мова, стилістична якість і фаховий рівень викладу.

Для мистецтвознавчих, культурологічних та гуманітарних досліджень особлива увага також приділяється коректності інтерпретації мистецьких явищ, якості роботи з візуальними, музичними, архівними чи іншими культурними матеріалами та відповідності дослідницького інструментарію поставленій меті.

 Конфіденційність і етичні засади рецензування

Рукописи, передані на рецензування, розглядаються як конфіденційні документи. Вони не можуть передаватися третім особам або використовуватися рецензентом у власних дослідницьких, публікаційних чи інших цілях без письмового дозволу редакції.

Рецензування має здійснюватися:

  • неупереджено;
  • добросовісно;
  • аргументовано;
  • з повагою до автора;
  • без дискримінації за інституційною належністю, науковим статусом, громадянством, мовою, статтю, релігійними чи політичними поглядами.

У разі виявлення ознак плагіату, фабрикації, фальсифікації, маніпуляції з авторством або інших порушень академічної доброчесності рецензент повинен повідомити про це редакцію (див. «Публікаційна етика», «Політика щодо плагіату»).

 Рецензування матеріалів членів редакційної колегії та пов’язаних осіб

Якщо автором або співавтором подання є член редакційної колегії, редакційної ради чи інша особа, пов’язана з управлінням збірником, такий матеріал проходить незалежне рецензування на загальних підставах без участі цієї особи в ухваленні редакційного рішення.

Можливі редакційні рішення

За результатами рецензування та редакційного розгляду щодо рукопису може бути ухвалене одне з таких рішень:

  1. прийняти до публікації без змін;
  2. прийняти до публікації після незначного авторського доопрацювання;
  3. повторно розглянути після суттєвого авторського доопрацювання;
  4. відхилити рукопис.

 Авторське доопрацювання рукопису

Якщо рецензенти рекомендують внести зміни, рукопис повертається автору на доопрацювання разом із зауваженнями та рекомендаціями в обсязі, який редакція вважає можливим передати без порушення конфіденційності процедури.

Автор подає доопрацьовану версію рукопису в установлені редакцією строки. За потреби доопрацьований текст може бути повторно надісланий тим самим або іншим рецензентам.

Невиконання суттєвих редакційних або рецензійних зауважень може бути підставою для відхилення матеріалу.

У разі, якщо автор не контактує з редакцією, рукопис відхиляється.

Строки рецензування

З урахуванням поточної практики збірника, рішення щодо публікації, як правило, ухвалюється протягом до двох місяців після подання рукопису, однак фактичний строк може змінюватися залежно від тематики рукопису, складності рецензування, оперативності отримання висновків рецензентів та авторського доопрацювання матеріалів