Про журнал

Про збірник наукових праць «Мистецтвознавство України»

Збірник наукових праць «Мистецтвознавство України» засновано у 2000 році Інститутом проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України (http://mari.kyiv.ua).

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 23498-13338Р.

Витяг з реєстру суб'єктів у сфері медіа-реєстрантів

Видання є членом об’єднання видавців наукових публікацій CrossRef, індексується у базах даних наукової інформації, зареєстрована у каталогах і системах пошуку Bielefeld Academic Search Engine (BASE), Google Scholar, WorldCat, Наукова періодика України.

ISSN 2309-8155 (Print), ISSN 2663-0370 (Online)

Періодичність виходу видання

Збірник наукових праць «Мистецтвознавство України» публікується раз на рік (у грудні).

Архівні випуски до 2017 року доступні за посиланням: http://mystukr.mari.kyiv.ua

Галузь та проблематика

Наукове видання «Мистецтвознавство України» публікує статті з питань комплексного вивчення проблем мистецтвознавства та художньої культури: образотворчого, музичного, театрального і кіномистецтва, культурології, дизайну, архітектури, фотомистецтва.

У науковому виданні публікуються статті за такими напрямами:

023 — Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація
025 — Музичне мистецтво
026 — Сценічне мистецтво

Цільова аудиторія

науковці (мистецтвознавці, культурологи, філософи, історики, літературознавці тощо), митці, викладачі, докторанти, аспіранти, студенти, працівники сфери культури й мистецтва та всі зацікавлені проблемами мистецького гуманітарного знання.

Програмні завдання наукового видання

– фахове висвітлення та аналіз актуальних проблем сучасного мистецтвознавства, художньої культури;

– застосування новітніх підходів у дослідженнях мистецького простору;

– формування професійних підходів у галузях мистецтва та мистецької освіти.

Рецензування

Рецензування проходять всі статті, які надійшли до редакційної колегії. Процедура рецензування орієнтована на максимально об’єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам наукового видання та передбачає комплексний аналіз переваг та недоліків статті. До друку приймаються лише ті матеріали, що є цінними з наукової точки зору.

Метою процедури рецензування є усунення недоброякісної практики наукових досліджень та забезпечення балансу між науковими інтересами авторів, читачів, редакційної колегії, рецензентів та установи, у якій виконувалося дослідження.

Публікаційна етика

Редакційна колегія збірника наукових праць «Мистецтвознавство України» гарантує високі міжнародні етичні та професійні стандарти наукової видавничої діяльності, засновані на Principles of Transparency and Best Practice in Scholarly Publishing., у своїй діяльності керується рекомендаціями щодо переліку та змісту загальних обов’язків редакторів — COPE Code of Conduct, затверджених Комітетом з етики наукових публікацій COPE (Committee on Publication Ethics).

Редакційна колегія приймає рішення про публікацію наукової статті в журналі, зважаючи на певні вимоги: перевірка рукопису щодо правильності оформлення та оригінальності тексту (антиплагіат); результати рецензування; результати обговорення на засіданні редакційної колегії.

Виносячи рішення про публікацію рукопису, редакційна колегія керується публікаційною етикою журналу й не допускає до друку статті з надмірним відсотком неоригінального тексту (плагіату), порушенням авторських прав, наклепом та образами тощо. 

Редакційна колегія оцінює рукописи представлених статей незалежно від раси, статі, національності, походження, громадянства (підданства), роду занять, місця роботи й проживання автора, а також від його політичних, філософських, релігійних та інших поглядів.

Редакційна колегія зобов’язується

– зберігати нейтральність і об’єктивність стосовно всіх учасників редакційного процесу;

– прагнути до задоволення потреб читачів та авторів;

– постійно вдосконалювати наукове видання;

– забезпечувати якість матеріалу, що публікується;

– гарантувати свободу слова;

– дотримуючись принципів конфіденційності інформації, не розповсюджувати ідеї та / або інформацію, отримані в процесі ознайомлення із рукописами та / або під час їх рецензування;

– за необхідності публікувати виправлення й пояснення.

Рецензент зобов’язаний надавати об’єктивну й аргументовану оцінку викладеним результатам дослідження, керуючись принциповими зауваженнями й побажаннями, спрямованими на підвищення наукового рівня рукопису.

Матеріал, що рецензується, розглядається як конфіденційний документ, який не можна передавати для ознайомлення або обговорення третім особам, які не мають на те повноважень від редколегії журналу.

Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися рецензентом в особистих цілях.

Відгук на статтю є конфіденційним та не підлягає розголошенню. П. І. Б. рецензента, його місце роботи й посада залишаються анонімними.

Факт надання автором рукопису для публікації в журналі підтверджує авторство наукового дослідження.

За умови співавторства, рукопис подається одним з авторів. Представлені до публікації матеріали повинні містити результати оригінальних наукових досліджень.

За умови використання в статті фрагментів з робіт інших осіб, необхідне належне оформлення таких цитат шляхом зазначення оригінального джерела в бібліографічному списку до статті.

Відповідальність за зміст, оригінальність та переклад тексту статей, науковий рівень та точність наведених відомостей, а також за те, що в матеріалах не міститься інформація з обмеженим доступом, несуть автори.

Автори мають гарантувати, що поданий ними рукопис не публікувався раніше та не знаходиться на рецензуванні в іншому виданні.

За умови виявлення помилок або погрішностей у науковому матеріалі на будь-якому етапі публікаційного процесу, автор зобов’язується повідомити про цей факт редакційну колегію журналу.

Етапи рецензування

  1. Автор надає до редакційної колегії статтю, яка відповідає вимогам наукового видання.
  2. Перевірка статті на відсутність плагіату, в процесі чого визначається ступінь унікальності авторського тексту за допомогою відповідного програмного забезпечення (Unicheck: Plagiarism Checker and Originality Detector).
  3. Усі рукописи, що надходять до редакційної колегії, спрямовуються за профілем дослідження двом рецензентам. Призначає рецензентів головний редактор наукового видання.
  4.  Для проведення рецензування статей можуть обиратися як члени редакційної колегії наукового журналу, так і сторонні фахівці, котрі володіють глибокими професійними знаннями й мають досвід роботи за конкретним науковим напрямом.
  5. Рецензування є конфіденційним з дотриманням принципу double-blind (двостороннє «сліпе»; рецензування, коли ані автор, ані рецензент не знають один про одного). Взаємодія між автором та рецензентами відбувається через головного редактора журналу.
  6. У випадку, коли рецензент вказує на необхідність внесення до статті певних коректив, матеріал надсилається авторові з рекомендацією щодо врахування зауважень при підготовці оновленого варіанту тексту. У випадку, коли автор публікації не згоден із зауваженнями рецензента, він має аргументувати власну наукову позицію стосовно недоцільності внесення тих чи інших правок рецензента. До опрацьованої статті автор додає лист, що містить відповіді на всі зауваження та пояснює всі зміни, внесені до статті. Виправлений варіант повторно надається рецензенту для прийняття рішення щодо мотивованого висновку про доцільність публікації.

Остаточне рішення щодо публікації статті або про відмову в публікації приймає головний редактор.

Політика відкритого доступу

Редакційна колегія збірника наукових праць «Мистецтвознавство України» дотримується політики open access/відкритого доступу до повних версій статей. Ця політика сприяє глобальному обміну науковими концептами та їхньому практичному втіленню. Доступ до статей видання «Мистецтвознавство України» представлено на офіційному вебресурсі у розділі архів (http://mystukr.mari.kyiv.ua/issue/archive).

Про засновника видання — Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України

Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України (ІПСМ НАМ України) — українська науково-дослідна установа, що здійснює фундаментальні дослідження у галузі сучасного мистецтва.

Науковий доробок співробітників Інституту висвітлено у численних одноосібних та колективних монографіях, наукових публікаціях.

В ІПСМ НАМ України діє 9 наукових підрозділів — відділ теорії та історії культури, відділ естетики, відділ методології мистецької критики, відділ кураторської виставкової діяльності та культурних обмінів, відділ культурних стратегій, ініціатив та технологій, відділ візуальних практик, відділ мистецтва новітніх технологій, відділ театрознавства, відділ дизайну й архітектури.

Поглибленню контактів між ІПСМ НАМ України та європейськими науково-освітніми установами сприяло підписання угоди про наукову, освітню та творчу співпрацю з Kennan Institute Woodrow Wilson International Center for Scholars (Вашингтон, США), Інститутом візуальних мистецтв Зеленогурського університету (м. Зелена Гура, Польща), Польським інститутом студій світового мистецтва, Тбіліською державною академією мистецтв (Грузія), Університетом мистецтв (м. Познань, Польща), Центром документації мистецтва Тадеуша Кантора Cricoteka (Польща) та іншими культурними та мистецькими центрами Європи та світу. Науковці ІПСМ НАМ України беруть участь в академічних обмінах Fulbright Ukraine — Програмі академічних обмінів імені Фулбрайта (США).

Від 2020 року ІПСМ НАМ України долучився до міжнародної програми з обміну студентами, викладачами та науковцями країн-членів Євросоюзу Erasmus.

У рамках редакційних колегій періодичних наукових видань ІПСМ НАМ України підписано згоду на співпрацю з іноземними науковцями з шести країн світу (США, Польща, Болгарія, ПАР та ін.).

Важливим аспектом діяльності ІПСМ НАМ України є освітня складова. Інститут має ліцензію на діяльність у сфері вищої освіти (доктор філософії в галузі знань 03 «Гуманітарні науки»). Особливість освітньо-наукової програми ІПСМ НАМ України полягає у її спрямованості на дослідження художньої культури, передусім сучасного мистецтва, вивчення аспірантами сучасних культурних та мистецьких практик, технологічних і технічних досягнень у сфері мистецтва та культури, втілених у вітчизняних та міжнародних проєктах, що забезпечено специфікою Інституту як експериментального майданчика.

У 2021 році освітньо-наукова програма ІПСМ НАМ України третього освітньо-наукового рівня «Теорія та історія культури» успішно пройшла акредитацію Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти строком на 5 років. Сертифікат № 2405 від 04.10.2021 року.

В активі ІПСМ НАМ України — проведення міжнародних та всеукраїнських наукових та науково-практичних конференцій, симпозіумів, круглих столів, семінарів з актуальних питань українського та світового мистецького надбання, а також численних практичних заходів: українських та міжнародних художніх, музичних, сценічних проєктів, майстер-класів з подальшим науковим обговоренням.

Загальні відомості про Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України

Юридична адреса: 01133, м. Київ, Печерський р-н,

вул. Євгена Коновальця 18-Д.

Відповідно до Свідоцтва Серія ДА, № 00411 від 02 червня 2021 року, наукову установу — Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України віднесено до першої найвищої класифікаційної групи наукових установ, яким надається підтримка держави.