Композиторська школа у дискурсі музичної культури
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8155.18.2018.152368Ключові слова:
наукова школа, композиторська школа, дискурс школи, Борис Лятошинський, регіональні композиторські школи УкраїниАнотація
У статті досліджується явище композиторської школи як соціокультурний феномен. Досліджено, що наукова школа функціонує під керівництвом визнаного лідера у певній науковій площині, де усі суб’єкти об’єднані загальною програмою та спільною ідеєю дослідницької роботи. Дискурс школи базується на конститутивних ознаках, інституціональних елементах та нейтральних ознаках. Стосовно взаємозв’язків між науковою та художньою діяльністю через поняття «школи» підкреслимо, що і вченого, і митця об’єднує спільна дослідницька перспектива з того чи іншого питання, проте кожен з них робить це у свій спосіб, який чітко простежується у результатах його діяльності. Композиторська школа як мистецьке, творче та педагогічне об’єднання пов’язана з професійними традиціями та духовно-культурною спадщиною. Як культуротворчому феномену їй притаманні такі якісні характеристики, як: розвиток і поєднання традицій, коли різні джерела письмової та усної музичної культури трансформуються у новий синтез; наявність професійних інституцій у галузі музичного мистецтва, розгорнутих комплексних дисциплін, що охоплюють широкий спектр спеціалізованих предметів; існування цілого комплексу умов для трансляції (виконання) музичних творів, а саме професійних виконавців, солістів, диригентів, колективів, підготовленої слухацької аудиторії; формування нової генерації учнів, однодумців, спадкоємців тощо; розвиток композиторської діяльності як комунікативної складової сучасної культури. Суть ідеї композиторської школи найкраще уособлює діяльність Бориса Лятошинського, який став засновником так званої української модерної композиторської школи ХХ століття.
Посилання
Gordijchuk M. Ukrayinska radyanska symfonichna muzyka. [Gordiychuk M. Ukrainian Soviet Symphony Music]. Kyyiv: Muzychna Ukrayina, 1969. 427 s.
Gordukalova G. Informatsionnaya differentsiatsiya nauchnyih issledovaniy: razrabotka ekpertnoy sistemyi na massive gumanitarnyih nauk Sankt-Peterburga [Gordukalova G. Informational differentiation of scientific research: the development of an expert system on the array of the humanities of St. Petersburg] // Problemyi deyatelnosti uchenogo i nauchnyih kollektivov [Problems of the activities of the scientist and research teams]. SPb.: Izdatelstvo SPbGTU, 1998. Vyip. XII. S. 323–328.
Druskin M. Ocherki, stati, zametki. [Druskin M. Essays, articles, notes]. Leningrad: Sovetskiy kompozitor, 1987. 299 s.
Zhukova O. Russkaya kompozitorskaya shkola v kontekste evropeyskoy kulturyi: subekt tvorchestva i ego granitsyi [Zhukova O. Russian school of composition in the context of European culture: the subject of creativity and its borders] // Mezhdunarodnyiy zhurnal issledovaniy kulturyi [International Journal of Culture Studies]. No 3 (12). SPb.: Eydos, 2013. S. 134–142. URL: https://culturalresearch.ru/files/open_issues/03_2013/IJCR_03(12)_2013_zhukova.pdf (last accessed 08.11.2018).
Zelenska L. Naukova shkola: sutnist ta etapy stanovlennya [Zelenskaya L. Scientific school: the essence and stages of formation]. URL: http://www.rusnauka.com/10_NPE_2008/Pedagogica/27756.doc.htm (last accessed 08.11.2018)
Karasik V. Yazyikovoy krug: lichnost, kontseptyi, diskurs: monografiya [Karasik V. The language circle: personality, concepts, discourse: monograph]. Volgograd: Peremena, 2002. 477 s.
Kyyanovska L. Ukrayinska muzychna kultura [Kyyanovskaya L. Ukrainian musical culture]. Lviv: Triada plyus, 2009. 356 s.
Kornij L., Syuta B. Ukrayinska muzychna kultura. Poglyad kriz viky [Korny L., Syuta B. Ukrainian music culture. A look through the ages]. Kyyiv: Muzychna Ukrayina, 2014. 589 s.
Muxa A. Proces kompozytorskoyi tvorchosti [Mukha A. The process of composing creativity]. Kyyiv: Muzychna Ukrayina, 1979. 271 s.
Nazaykinskiy E. Predislovie [Nazaikinsky E. Preface] // Muzyikalnoe iskusstvo i nauka [Musical Art and Science]. Vyip. 1 Moskva: Muzyika, 1970. S. 5–6.
Naydorf M. K issledovaniyu ponyatiya «muzyikalnaya kultura». Opyit strukturnoy tipologii [Najdorf M. To the study of the concept of «musical culture». The experience of structural typology]. URL: https://sites.google.com/site/marknaydorftexts/musical-articles/k-issledovaniu-ponatia-muzykalnaa-kultura (last accessed 08.11.2018).
Petrenko O. Kompozytorska shkola Pivdennoyi Ukrayiny v konteksti yevropeyskoho postmodernizmu [Petrenko O. The Composite School of Southern Ukraine in the Context of European Postmodernism] // Naukovi pratsi [Scientific works]. T. 120. Vyp. 107. S. 135–140. URL: http://history.chdu.edu.ua/article/view/69130 (last accessed 30.11.2018).
Rudnyeva I. Yurydychnyy dyskurs yak model instytutsiynoho dyskursu [Rudneva I. Legal Discourse as a Model of Institutional Discourse] // Visnyk KhNU im. V. N. Karazina. Inozemna filolohiya [Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University. Foreign philology]. Vyp. 87. Kharkiv, 2018. S. 85–91.
Savchuk I. Novi tendentsiyi v ukrayinskomu fortepiannomu vykonavstvi zlamu XX–XXI stolit u dzerkali suchasnoyi kompozytorskoyi tvorchosti [Savchuk I. New tendencies in Ukrainian-language piano for the victorious evil of the XX–XXI centuries in the culture of the modern composer’s creativity] // Suchasne mystetstvo: nauk. zb. [Contemporary art: scientific collection]. Vyp. VIII. Kyyiv: Feniks, 2012. S. 285–293.
Samoylenko O. Suchasne vitchyznyane muzykoznavstvo u dialozi z kulturolohiyeyu [Samoilenko O. Contemporary native musicology in dialogue with culturology] // Ukrayinske muzykoznavstvo [Ukrainian musicology]. Vyp. 31. Kyyiv: NMAU im. P. I. Chaykovskoho, 2002. S. 10.
