Авторський аналіз музики як тенденція творчості сучасних європейських композиторів (на прикладі Віктора Степурка)

Анотація

Композиторська творчість сьогодні розвивається в напрямі розширення форм креативності, художній процес ускладнюється за рахунок залучення позамузичних складових, що потребує відповідного оновлення аналітичного апарату. Одним із джерел пізнання сенсів культуротворчих процесів стає авторське коментування своєї музики. Такий різновид композиторського самоаналізу є важливою складовою музикознавчої науки, допоміжною стадією інтерпретаційного та виконавського аналізу. Пошуки сенсів мистецької інтроверсії на прикладі власної творчості у контексті оновлення композиційних форм є спробами з’ясувати філософське, етичне та художнє підґрунтя сучасної музичної культури. Матеріалом дослідження є творчість видатного українського композитора сучасності — Віктора Степурка. Композитор, викладач, кандидат мистецтвознавства, В. Степурко є автором концептуальних наукових досліджень, які стосуються теорії та психології композиції. Завдання статті — охарактеризувати його науково-публіцистичний доробок у контексті провідних ідей сучасної культури. Аналізуючи сучасну ситуацію в українській музиці, В. Степурко доходить висновку про те, що плюралізм художніх напрямків призводить до домінування інтуїтивного над раціональним розумінням світу, що є формою інтроверсійності авторського мислення. Визначаючи мистецьку інтроверсію як особливу якість української вокальної та хорової музики, він підкреслює, що оновлення вокально хорових жанрів спостерігається передусім у творах, які інтерпретують богослужбові тексти як символічні структури. Інтроверсійність хорового мистецтва виявляється у текстовій вокалізації — композиторському прийомі, наближеному до ефекту навіювання образних констант позамузичного простору. Загалом, психологічність сприйняття звука, тембро-фонічної та інтонаційної символіки притаманна як вокальній, так і інструментальній музиці сучасних українських авторів. Поєднанням у жанрово-стильовій панорамі творчості В. Степурка проповідницько християнської традиції та пантеїзму, визначається тип його мистецької інтроверсійності, гуманістичний характер його музики, відтворюється неповторний національний образ художньої картини світу.