Художні деталі в семантичному ритмі драматичного твору
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8155.19.2019.186016Ключові слова:
семантична мережа, асоціативний ряд, абстрагування, гендиадис, метонімія, рекурсія, циклізація, централізаціяАнотація
Поняття семантичного ритму як засобу абстрагування художнього тексту дозволяє окреслити інтенціональність, художні наміри, закладені в тексті. В його основі лежить конфлікт автоматизму та інтенціональності, що уможливлює поширення ритмічних властивостей на макроскопічні масштаби цілого твору. Ритмічні ефекти виявляються в централізації семантичного простору тексту акцентами (польова структура), в утворенні замкнених циклів як одиниць тексту, в дистанційних зв’язках між віддаленими ділянками тексту. Ритм постає як нелінійний багатомірний феномен, де постійно співіснують і взаємодіють зафіксовані у тексті та латентні компоненти. Семантичний ритм постає як особлива абстракція поряд з семантичною мережею тексту, що відзначається персональною локацією (зокрема авторизацією) та позиційною локалізацією. Відношення «частина — ціле» виявляється тут вагомішою, ніж «рід — вид» (предикат — суб’єкт), визначаючи конструктивну роль деталей. Це дозволяє описувати семантичний ритм іменами, що в тексті осмислюються як частковості цілого: прикладом слугує тут риторична фігура гендиадис. Ряди деталей виступають як чинники циклізації тексту, де виявляються зворотні зв’язки (рекурсія) між його складниками як вияв цілеспрямованості. Замкненість циклів визначає формування специфічного часу й простору твору. За взаємозв’язками текстових елементів у циклах відтворюється підтекст, до якого відсилають такі взаємини, залучаючи до інтерпретації тексту латентну інформацію. Інтерпретаційна роль ритмічних циклів деталей визначає їх значення для театру як знаряддя розкриття інтенцій дійових осіб, закладених в текст драматичного твору. У концепції семантичного ритму як інтенціонального об’єкту виявляється спільність підходів та надбань музикознавства, театрознавства, філології як окремих відгалужень дослідження комплексної проблеми.
Посилання
Andrusenko T. V. Synergetycheskyj aspekt formyrovanyya rytma nauchnogo teksta // Gramota. Tambov. 2017. # 7 (73). S. 69–72.
Arkadev M. A. Vremennye struktury novoevropejskoj muzyky. Moskva: Byblos, 1992. 160 S.
Artamonova M. V. Defynycyj ustojchyvyx sochynytelnyx bynomov v drevnerusskom tekste // Yaroslavskyj pedagogycheskyj vestnyk. (Gumanytarnye nauky). 2012. T. 1. # 1. S. 214–217.
Berzerak J. B. Borys Sushkevych. Lenyngrad, Moskva: Jskusstvo, 1967. 188 s.
Bobrovskyj V. P. Funkcyonalnye osnovy muzykalnoj formy. M.: Muzyka, 1978. 332 s.
Dolyvo A. L. Pevecz j pesnya. Moskva, Lenyngrad: Muzgyz, 1948. 252 s.
Krysty G. V. Rabota Stanyslavskogo v opernom teatre. M.: Jskusstvo, 1952. 284 s.
Lyubarecz N. O. Rytm xudozhnoyi prozy Virdzhiniyi Vulf. Avtoref. ... dys. k. filol. n. Kyyiv, 2008 (Kyyivskyj nacionalnyj universytet im. Tarasa Shevchenka). 20 s.
Moskalchuk G. G. Strukturnaya organyzacyya kak aspekt obshhej teoryj teksta // Vestnyk Orenburgskogo gos. unyversyteta. Gumanytarnye nauky. 2006. T. 1. # 1. S. 73–8.
Moskalchuk G. G., Manakov N. A. Forma teksta kak mnogourovnevyy konstrukt // Znanye. Ponymanye. Umenye. (Moskovskyj gumanytarnyy unyversytet). 2014. # 4. S. 291–302.
Osokyna S. A. Osnovanyya teoryj tezaurusa. Dys. ... d. fylol. n. Altajskyj gos. unyversytet. Barnaul, 2015. 467 s.
Rovenko A. V. Nauchnye osnovy skrytogo mnogogolosyya // Polyfonycheskaya muzyka. Voprosy analyza // Gos. muz.-ped. jnstytut jm. Gnesynyx. Sb. trudov. Vyp. 75. Moskva, 1984. S. 51–68.
Slyva T. V. Meronymy v sostave assocyatyvno-semantycheskyx grupp // Naukovyj chasopys Nacionalnogo pedagogichnogo universytetu. Ser. 9. Suchasni tendenciyi rozvytku mov. 2014. Vyp. 11. S. 223–227.
Stanyslavskyj K. S. Rabota aktera nad soboj. Chast 2. Rabota nad soboj v tvorcheskom processe voploshhenyya. Dnevnyk uchenyka / Stanyslavskyj K. S. Sobr.soch. v 8 t. T. 3. Moskva: Jskusstvo, 1955. 504 s.
Fedorova E. V. Osobennosty kompozycyonnogo rytma v proze M. Czvetaevoj // Vestnyk Yuzhno-Uralskogo gos. unyversyteta. 2012. # 2. s. 114–118.
Chygareva E. J. Razvytye tryady i:m:t B. V. Asafeva v funkcyonalnoj teoryj V. P. Bobrovskogo // Zhurnal Obshhestva Teoryj Muzyky. 2016. # 2 (14). S. 3–8.
Shkapa E. A. Teoryya metrotektonyzma Georgyya Èduardovycha Konyusa j ee mesto v jstoryj muzykovedcheskyx nauk j vozmozhnosty prymenenyya. Dyss. ... k. jskusstv. M., 2006. (Moskovskaya gosudarstvennaya konservatoryya). 278 S.
Yudkin-Ripun I. M. Rytm yak muzychna mexanika // Metrorytm-1. Kyyiv, 2002. (Nacionalna Akademiya Nauk Ukrayiny. Instytut mystecztvoznavstva, folklorystyky ta etnologiyi im. M. T. Rylskogo). S. 4–10.
Yudkin-Ripun I. M. Semantychnyj rytm libreto muzychnoyi dramy // Naukovyj visnyk Kyyivskogo nacionalnogo universytetu teatru, kino i telebachennya im. I. K. Karpenka-Karogo, 2010. Vyp. 7, s. 136–151.
Yudkin-Ripun I. M. G. P. Prokofev — odyn jz osnovopolozhnykov muzykalnoj psyxologyj / Moskovskaya konservatoryya v proshlom, nastoyashhem j budushhem. M.: NYCz Moskovskaya konservatoryya, 2018. S. 350–357.
Yudkin-Ripun I. M. Vid scenichnoyi repetyciyi do literaturnogo tekstu: dzherela strumenya svidomosti v tvorax V. Vynnychenka // Kulturologichna dumka, 2014, Vyp. 7. S. 174–189.
Yudkin-Ripun I. M. Logika morfologichnogo analizu tekstu v praktyci interpretaciyi // Kulturologichna dumka. 2018. # 13. S. 14–23.
Yudkin-Ripun I. Tgeatriczal Devices in V. Woolfʼs Novels // Naukovyj visnyk Mizhnarodnogo gumanitarnogo universytetu. Seriya: filologiya. Odesa, 2014. Vyp. 8. Tom 2. S. 101–104.
Yudkin-Ripun I. Apgoristicz Foundations of Dramaticz and Lyriczal Poetry. Kiev: Osvita Ukrainy, 2013. National Aczademy of Arcz of Ukraine. Institute of Czulturology. 444 p.
