Поганий хороший митець
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8155.22.2022.270885Ключові слова:
салон, символізм, кітч, культурний фонАнотація
Порушено питання побутування мистецтва європейського салону в контексті мистецтва модернізму, окремі прийоми якого салон запозичує. Французький художник Жорж-Антуан Рошгросс (1859–1939) — один із тих, хто спробував поєднати салонний академізм та окремі образи символізму/декадансу; наприклад, він ілюстрував «Квіти Зла» Шарля Бодлера і «Саламбо» Гюстава Флобера, він також оформлював оперні вистави, популяризував орієнтальні теми. Репродукції його творів виходили величезними накладами; перформанси за його картинами викликали скандали. Ним захоплювалися Олександр Бенуа і Максим Горький, Макс Жакоб і брати Гонкур. Рошгроссом принагідно цікавилася велика українська поетеса Леся Українка (у творчості якої є певні паралелі з ним, хоча, судячи з усього, вона не бачила оригіналів його картин). Але результат виявився невдалим, і твори митця надовго забули. Його вигадливий, гібридний стиль спершу захоплював багатьох, навіть знавців, потім почав дратувати і викликав глузування. Однак дивний, еклектичний досвід майстра чимало посприяв розумінню мистецтва кітчу (яскравим зразком є його картина «Гонитва за щастям»), який розвинувся вже після смерті Рошгросса. Нині у світі пробуджується помірний інтерес до його доробку. Отже, митець лишається типовою творчою постаттю «перехідної доби», виразником каламутного і суперечливого «фону свого часу». Пістрявий епігон символізму, він виразив його приховані бажання та врешті-решт не був визнаний як символіст. Ось чому ми називаємо його «поганим хорошим митцем». Сьогодні його би назвали постмодерністом.
Посилання
Amfiteatrov A. Genrih Semiradskiy i «Dirtsea» // Amfiteatrov A. Sobranie sochineniy: v 10 t. Moskva: NPK «Intelvak», 2005. T. 8. S. 533–561.
Аrras D. Detal v zhivopisi. Sankt-Peterburg: IG «Azbuka-klаssikа», 2010. 464 s.
Balashov N. I. Rеmbо i svyaz dvuh vekov poezii // Rеmbо А. Stihi. Pоsledniе stihotvoreniya. Оzareniya. Оdnо lеtо v adu. Moscow: Naukа, 1982. S. 185–300.
Benuа A. Istoriya russkoy zhivopisi v ХІХ v. Moskva: Rеspublikа, 1995. 448 s.
Benua А. Moi vospominaniya: v 5 kn. Моskvа: Nаukа, 1993. Kn. 1, 2, 3. 712 s.
Gonkuryi Z I E. Dnevnik: Izbrannyiе stranitsy v 2 t. Мoskvа: Hud. literatura, 1964. Т. 2. 750 s.
Gorkiy М. Zhizn Klima Sаmginа: v 2 t. Moskva.: Hud literaturа, 1987. T. 2. 639 s.
Dоrоchenkov I. Vasiliy Кandinskiy, Klod Monе i gosudar imperator: Frantsuzskaya hudozhestvennaya vyistavkа 1986–1897 godov v Моskvе i Peterburgе // Iskusstvoznanie. 2021. S. 106–177.
Zhakob М. Коrol Beotii. Nеbоsаd, ili Zolotyie chasyi. Sаnkt-Peterburg: Izdatelstvo Ivana Limbahа. 2003. 544 s.
Iskusstvо i hudozhnik v zarubezhnoy novellе ХІХ v. Leningrad.: Izdatelstvo Leningradskogо un-tа, 1985. 496 s.
Karabutenko I. Labiry`nt bodlerivs`koyi estety`ky` // Bodler Sh. Poeziyi. K.: Dnipro, 1989. S. 255–286.
Кuzmin М. Prozа i esseistika: v 3 t. Esseistikа. Кritikа. Moskva: Agraf, 2000. T. 3. 768 s.
Kuz`min Ye. Y`z Ky`eva // Savy`cz`ka L. Xudozhnya kry`ty`ka v Ukrayini: druga polovy`na XIX — pochatku XX st.: Xrestomatiya. Ky`yiv: TOV «Kadry`», 2001. S. 255–262.
Lapshina N. «Mir iskusstvа»: Оcherki istorii i tvorcheskoy praktiki. Мoskva: Iskusstvо, 1977. 344 s.
Маtie К. Мuzey Оrse: Putevoditel. Parizh: Grandpalais, 2006. 270 s.
Muzej-sady`ba Lesi Ukrayinky` v Kolodyazhnomu: Putivny`k. L`viv: Kamenyar, 1969. 72 s.
Nesterov М. V. Pisma: Izbrannoe. Leningrad: Iskusstvо, 1988. 536 с.
Ody`nczov-Pavlovs`ky`j M. Dekadentstvo v zhy`vopy`sy` // Savy`cz`ka L. Xudozhnya kry`ty`ka v Ukrayini: druga polovy`na XIX — pochatku XX st.: Xrestomatiya. Ky`yiv: TOV «Kadry`», 2001. S. 240–242.
Petrovcij I. Moyi dorogy` pid soncem Bodlera // Bodler Sh. Litaniyi Satani. Uzhgorod: Gosprozraxunkovy`j redakcijno-vy`davny`chy`j viddil Zakarpats`kogo oblasnogo upravlinnya po presi, 1994. S. 123–141.
Ptifis P. Verlen. Moskva: Моlodaya gvardiya, 2002. 489 s.
Reshetnikovа i. Territoriya uzhasaу razmerom s Parizh // Dekorativnoe iskusstvо. 2013. # 1. S. 66–68.
[Somov А]. Roshgross // Entsikpopedicheskiy slovar Brokgauz-Efron. Sankt-Peterburg: Тipografiya Akczionernogо Оbschestva «Izdatelskoe delo», 1899. T. XXVII. S. 175.
Sy’dor О. «Оrgiya» // Моlody’j leninets’ (Luczk). 24. 03. 1990. S. 7.
Suvorin А. Dnevnik. Моskvа: Novosti, 1992. 496 s.
Ukrayinka Lesya. Zibrannya tvoriv: u 12-ty` t. Ky`yiv: Naukova dumka, 1978. T. 11. 478 s.
Ukrayinka Lesya. Povne akademichne zibrannya tvoriv: u 14-ty` t. Lucz`k: Voly`ns`ky`j universy`tet im. Lesi Ukrayinky`, 2012. T. 12. 608 s.
Entsiklopediya simvolizma: Zhivopis, grafika i skulptura. Literatura. Muzyika. Moskva: Respublika, 1998. 429 s.
Akoun. Paris: Thalia Edition, 2010. 1695 p.
Fleurs du mal. 27 compositions par Georges Rochegrosse, gravees a l’eau-forte par Eugene Decisy // gallica.bnf.fr/ark:/1248
Les fleurs du mal illustrated by Rochegrosse — Stockholms — Auktionsverk // auktion - sverket.com/arkiv/online/537002
Marinetti e il Futurismo. Milano: Mondadori, 2017. 482 p.
Tushita Fine Arts GMBH // www.tushita.com