Образ Тараса Шевченка в сучасних художніх практиках

Анотація

Проаналізовано інтерпретацію образу Т. Шевченка в сучасних художніх практиках. Відзначено її характерні риси та простежено відповідність основним тенденціям, що окреслилися на початку 10-х років ХХІ століття: прагненню артикулювати й осмислити підґрунтя больових точок сучасного суспільства через образ Шевченка та представити його як певний образмислеформу (дух, енергію). Відзначено, що, звертаючись до інтерпретації образу поета в сучасних художніх практиках, митці дотримуються передачі його фізіономічних рис. Відповідно, автори постерів, цифрових колажів, ілюстрацій до шевченкових поезій найчастіше спираються на найпоширеніші типи зображень, зокрема на автопортрети Т. Шевченка (1840; 1843), прижиттєві фото митця (роботи І. Досса та А. Деньєра). Однак ці традиційні, матричні типи зображення поета піддаються певним модифікаціям. Серед них: концептуальне «омолодження» обох зазначених типів; зображення Т. Шевченка воїном, захисником. При інтерпретації його образу стає затребуваним зображення пам’ятника поетові, в тому числі як прояв нового способу сакралізації шевченкового образу — гаранта збереження ідентичності. Окремо розглянуто групи творів: тих, де рецепція його особистості, як постійної величини українського культурного простору, розкривається через символи творчості; інтерпретації поезій Т. Шевченка. Інтерпретацію образу поета розглянуто в соціокультурному контексті модерної історії; показано, що головним інспіруючим культуротворення чинником у шевченківській тематиці є розкриття націєтворчого смислу поезії Тараса Шевченка.