«Nude vita» посткласичної регресії культуріндустрії та ретрокаузальна зворотність

Автор(и)

  • Марина Протас Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-8137-0342

DOI:

https://doi.org/10.31500/2309-8155.23.2023.294851

Ключові слова:

nude vita, ретрокаузальність, регресія посткласичної доби, contemporary art, постмодернізм

Анотація

У статті розглянуто феномен західних візуальних практик, відомий як «nude vita». На прикладі знакових ню-проєктів проведено аналіз соціально-філософської критики культуріндустріальної посткласичної регресії з боку незалежних українських та закордонних науковців, які досліджують ентропію художнього досвіду сучасності і наголошують необхідність негайного перегляду саморуйнівної арт-епістеми постмодернізму та повернення в суспільну та індивідуальну творчу свідомість сутнісної рефлексії як стратагеми трансцендентальної естетики. Як додатковий аргумент на користь валідності таких наукових пропозицій використано ідеї сучасної квантово-механічної теорії ретрокаузальності, що підтверджує важливість історико-темпоральної цілісності культурної пам’яті, оскільки причиннонаслідковий ефект часової зворотності на тонкому духовно-інтелектуальному рівні здатний змінювати минулі стани систем через трансформацію подій майбутнього, що в культурнохудожньому контексті націєтворення тут-і-зараз відіграє особливо важливу роль.

Біографія автора

Марина Протас, Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України

Доктор мистецтвознавства, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник відділу кураторської виставкової діяльності та культурних обмінів

Посилання

Nykänen, H. (2023, July 15). Lähes tuhat ihmistä riisui vaatteensa kuuluisan valokuvataiteilijan edessä Kuopiossa. Yle. Retrieved from https://yle.fi/a/74-20041138 [in Finnish].

Gammel, I. (2002). Baroness Elsa: Gender, Dada and Everyday Modernity — A Cultural Biography. Cambridge: MIT Press.

Agamben, G. (2005, April 12). Das verlorene paradiesische Kleid. Theologie der Nacktheit: Vanessa Beecrofts Berliner Performance (Übersetzt von Andreas Hiepko). Frankfurter Allgemeine Zeitung, 84, 37 [in German].

Tymofieiev, O. (2019). Teolohichnyi dyspozytyv i nahota: Sproba prochytannia Dzhordzho Agambena [Theological Dispositive and Nudity: The Attempt to Read Giorgio Agamben]. Visnyk of the Lviv University. Series Philos.-Political Studies, 24, 111–119. DOI: 10.30970/2307-1664.2019.24.15 [in Ukrainian].

Protas, M. (2020). Mystetstvo postkultury: tendentsii, ryzyky, perspektyvy [Art of Postculture: Trends, Risks, Prospects]. Kyiv: MARI NAAU [in Ukrainian].

Shkepu, M. (2010). Jestetika bezobraznogo Karla Rozenkranca [Aesthetic of Ugliness of Karl Rosenkranz]. Kyiv: Phoenix [in Russian].

Shkepu, M. (2020). Metodolohichna amorfnist postkulturolohii ta antynomii khudozhnoi kultury [Methodological Amorphousness of Postcultural Studies and the Antinomy of Artistic Culture]. Art Research of Ukraine, 22, 121–130. DOI: 10.31500/2309-8155.20.2020.220931 [in Ukrainian].

Crawford, R. (2013). Adorno as Alibi. Іn Delimiting Experience: Aesthetics and Politics (pp. 147–165). Eds. R. Crawford and E. M. Vogt. Vienna: Turia+Kant.

Tymofieiev, А. (2020). Sproba prochytannia Dzhordzho Ahambena: estetyka, polityka, teolohiia: monohrafiia [An Attempted Reading of Giorgio Agamben: Aesthetics, Politics, Theology: A Monograph]. Raleigh, North Carolina: Lulu Press, Inc. [In Ukrainian].

Flusser, V. (2012). The Shape of Things. A Philosophy of Design. London: Reaktion Books. Agamben, G. (2023, August 2). Spadshchyna nashoho chasu [The Heritage of Our Time] (Trans. O. Tymofieiev). Politcom. Retrieved from https://politcom.org.ua/spadshhyna-nashogochasu [in Ukrainian].

Herder, J. G. (2002). Sculpture: Some Observations on Shape and Form from Pygmalion’s Creative Dream. University of Chicago Press. Lessing, G.-E. (1968). Laocoon. Kyiv: Mystetstvo [in Ukrainian].

Bosenko, A. V. (2021). Poslednee vremja. ІІ. Svobodnoe vremja kak svershenie vseh vremen [Last Time. II. Free Time Is the Accomplishment of All Times]. Kyiv: Phoenix [in Russian].

Pozharliev, L. (2021, December 15). “The self-colonizing metaphor” — Prof. Alexander Kiossev discusses his concept with researchers in Leipzig. Leibniz-Institut für Länderkunde. Retrieved from https://blog.leibniz-ifl.de/2021/12/

Simoniti, V. (2021). Art as Political Discourse. The British Journal of Aesthetics, 61 (4), 559–574. DOI: 10.1093/aesthj/ayab018

Palin, T. (2018). The Condition of Painting: Reconsidering Medium Specificity. PhD thesis. Royal College of Art. Retrieved from https://researchonline.rca.ac.uk/3443/

Gaiger, J. (2009). Dismantling the Frame: Site-Specific Art and Aesthetic Autonomy. British Journal of Aesthetics, 49, 43–58. DOI: 10.1093/aesthj/ayn058

Ferreira, B. (2023, March 16). A Growing Number of Scientists Are Convinced the Future Influences the Past. Vice. Retrieved from https://www.vice.com/en/article/dy37xq/black-holesmight-really-be-giant-structures-made-of-spacetime-physicists-propose

Vaccaro, J. (2018). The Quantum Theory of Time, the Block Universe, and Human Experience. Philosophical Transactions A. A 376, 20170316. DOI: 10.1098/rsta.2017.0316

Pushp, A. (2023, July 18). Retrocausality and Quantum Mechanics. Resonance Science Foundation. Retrieved from https://www.resonancescience.org/blog/retrocausality-and-quantummechanics

Protas, M., Bulavina, N. (2023). Cultural Habitus of Art: The Aletheia of Self-Identification Versus the Post-truth of Postmodernity. American Journal of Art and Design, 8(3), 87–98. ID 1061181. DOI: 10.11648/j.ajad.20230803.12

Gaiger, J. (2013). Value Conflict and the Autonomy of Art. In Aesthetic and Artistic Autonomy (pp. 65–88). Ed. O. Hulatt. London: Bloomsbury.

Serban, H. (2021). About “Vision” and “Horizon” in Philosophy. Academia Letters. Article 2868. DOI: 10.20935/AL2868

Vyatrovych, V. (2023, July 8). Pro natsiohenez i budivnytstvo derzhavy [On Nationogenesis and State Building]. Zbruč. Retrieved from https://zbruc.eu/node/115843

Hesmondhalgh, D. (2019). The Cultural Industries. Los Angeles, London, New Delhi, Singapore, Washington, Melbourne: SAGE Publications.

Castro, E. Х. de. (2015, December 12). Camille Paglia: “Postmodernism is a plague on the mind and heart.” Fausto Mag. Retrieved from https://faustomag.com/camille-pagliapostmodernism-is-a-plague-upon-the-mind-and-the-heart/

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-28

Як цитувати

Протас, М. (2023). «Nude vita» посткласичної регресії культуріндустрії та ретрокаузальна зворотність. Мистецтвознавство України, (23), 92–108. https://doi.org/10.31500/2309-8155.23.2023.294851

Номер

Розділ

СУСПІЛЬНИЙ ВИМІР КУЛЬТУРИ