Українське мистецтво в контексті визвольної війни
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8155.23.2023.294868Ключові слова:
мистецький опір України, європоцентризм, модерна/колоніальна світова система, національна самоідентичність, російсько-українська війна, українське мистецтвоАнотація
Напад Росії на Україну вивів на поверхню культурно-мистецького буття нації явища, які до активної фази повномасштабного вторгнення окупантів 24 лютого 2022 року не мали чіткої визначеності; та вони проявилися завдяки свідомій активізації ендемічних культуротворчих потенцій, що стало потужним інструментом опору українських митців, які разом з народом об’єднались у єдиний організм боротьби за суверенітет і демократичний лад держави. Потужна творча робота на перемогу у визвольній війні кожної особистості показала, що, попри різну парадигмальну орієнтованість чи на глобалізовану естетику контемпорарних візуальних практик, чи на традиції стильових наративів автономного мистецтва, художники свідомо утворили арт-опір вмотивованих концептуально і емоційно проєктів, що виявили історичну само-ідентифікаційну тривкість етно-національного світогляду, що налічує тисячолітній термін існування державності українства в лоні європейської цивілізації. Головним рушієм опору окупанту з боку творчої спільноти стає активація саме духовноестетичної когніції, відомої як кордоцентризм і серафізм. Цей особливий геокультурний ґештальт національного світовідчуття, що проявив визвольний рух проти «русского мира», може бути також прикладом ефективності деколоніальної корекції пан-ідеологічного наративу європоцентризму на шляху до повноцінного багатокультурного цивілізаційного буття світової системи у синергії духовних традицій різних народів і модерних експериментальних епістем їх еволюційних трансформацій.
Посилання
Abram, S. (2015). The Creative Factory: Collective Creativity and Autonomy in the Neoliberal Machine of Creative Industries. The Gray Zones of Creativity & Capital (pp. 65–77). Eds. Gordana Nikolić & Šefik Tatlić. Amsterdam: Institute of Network Cultures.
Alfaisal, H. S. (2011). Indigenous Epistemology and the Decolonisation of Postcolonialism. Studies in Social and Political Thought, 19, 24–40.
Andrieieva, V. (2022, July 22). Okupanty znyshchyly dva mozaichnykh panno u Mariupoli [Occupiers Destroyed Two Mosaic Panels in Mariupol] // Ukrainska pravda. Retrieved from https://life.pravda.com.ua/culture/2022/07/22/249670/ [in Ukrainian].
Baker, M. & Peters, M. (2012). Dialogue on Modernity and Modern Education in Dispute. Policy Futures in Education, 10(1), 30–50. DOI: 10.2304/pfie.2012.10.1.30
Baker, M. (2009, June). Situating Modern Western Education in the Modern/colonial World System. Academia.edu. Retrieved from https://www.academia.edu/1518842/
Balibar, É. (2022, June 29). At War: Nationalism, Imperialism, Cosmopolitics. Commons. Retrieved from https://commons.com.ua/en/etienne-balibar-on-russo-ukrainian-war/
Bosenko, A. V. (2021). Poslednee vremya. I. Svobodnoe vremya kak polnota bytiya [Last Time: I. Free Time as the Fullness of Being]. Kyiv: Feniks. [In Russian].
Emmelheinz, I. (2015). Neoliberalism and the Autonomy of Art: The Culture of Power, the Power of Culture. The Gray Zones of Creativity & Capital (pp. 78–88). Eds. Gordana Nikolić & Šefik Tatlić. Amsterdam: Institute of Network Cultures.
Foucault, M. (1993). About the Beginning of the Hermeneutics of the Self: Two Lectures at Dartmouth. Political Theory, 21(2), 198–227.
Hardt, M. & Negri, A. (2004). Multitude: War and Democracy in the Age of Empire. New York, London: The Penguin Press.
Hrytsak, Y. (2022, July 12). Ukraina zmushuie svit shukaty sens [Ukraine forces the world to search for meaning]. Zbruč. Retrieved from https://zbruc.eu/node/112481 [in Ukrainian].
Jelinek, A. (2014). Introduction. Journal of Visual Art Practice, 13(3), 159–168. DOI: 10.1080/14702029.2014.974395
Joselit, D. (2012). After Art. Princeton: Princeton University Press, 2012.
Keywan, I. (1984). Essays from the History of Ukrainian Culture. Book Three: Ukrainian Fine Arts. Edmonton: Ukrainian Women’s Association of Canada, Natalia Kobrynska Foundation. [In Ukrainian and in English].
Krigel, M. (2022, July 26). Yuliia “Taira” Paievska: Ateistiv na “nuli” ya ne zustrichala. Koly pakhne smazhenym, vsi zghaduiut pro Boha [Yuliia “Taira” Paievska: I Did Not Meet Atheists at the Zero Line. When Things Get Hard, Everyone Thinks of God]. Ukrainska pravda. Retrieved from https://www.pravda.com.ua/articles/2022/07/26/7360082/ [in Ukrainian].
Makinda, S. (2021). Understanding the Global Interpretive Community. Academia Letters, Article 2086. DOI: 10.20935/AL2086
Matravers, D. (2014). Art, Knowledge and Virtue: Comments on Alana Jelinek’s This Is Not Art. Journal of Visual Art Practice, 13(3), 169–177. DOI: 10.1080/14702029.2014.969925
Mignolo, W. & Tlostanova, M. (2009, February). It’s about Telling It Forward: Interview with Christoph Niemann. Kristinabozic.wordpress.com. Retrieved from https://kristinabozic.wordpress.com/decolonization-interview/
Mignolo, W. D. (2011). The Darker Side of Western Modernity. Global Futures, Decolonial Options. Durham & London: Duke University Press.
Onatsky, E. (1965). Ukrainian Small Encyclopedia. Book XIV. Buenos Aires: Ukrainian Autocephalous Orthodox Church in Argentina. Library of the Shevchenko Scientific Society.
Palii O. (2021). A History of Ukraine: A Short Course. Kyiv: Ababahalamaha.
Portnikov, V. (2022, July 06). Nevidoma kraina [Unknown Country]. Zbruč. Retrieved from https://zbruc.eu/node/112417 [in Ukrainian].
Roshchina O. (2022, July 05). Premierka Shvetsii pryvezla v Kyiv lyst pro vyznannia Zaporizkoi Sichi yak derzhavy [Prime Minister of Sweden Brought to Kyiv a Letter About the Recognition of Zaporizhzhya Sich as a State]. Ukrainska pravda. Retrieved from https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/5/7356378/ [in Ukrainian].
Andersson, I. (2022, May 31). Skulptur till minne av massakern i Butja tillverkas i Småland [Sculpture Commemorating the Bucha Massacre to Be Made in Småland]. SVT Nyheter. Retrieved from https://www.svt.se/nyheter/lokalt/smaland/skulptur-till-minne-av-massakern-i-butjatillverkas-i-smaland [in Swedish].
