Раціональність мислення та почуттєвість у мистецтві

Анотація

У статті викладено два підходи (методи) або дві психологічні настанови, які існують у свідомості різних художників щодо творення мистецтва. Озираючись на творчість відомих у світовому та в сучасному українському мистецтві авторів, унаочнено емоційну реакцію художника на дійсність, яка є первинним поштовхом до пробудження творчої енергії та фантазії митця. Відзначено, що домінантне, чуттєво-емоційне сприйняття подій та явищ є передумовою чуттєво-спонтанного типу мистецьких творів (імпресіонізм, фовізм, експресіонізм). Поряд з цим окреслено раціонально-розсудливу лінію розвитку у візуальній образотворчості (натуралізм, реалізм, конструктивізм тощо). Простежено філософське підґрунтя цієї дуальності (раціонально-логічна концепція Геґеля та критерії почуттєвого мистецтва за Кантом і послідовниками його ідей). На аналізі творів українських митців Тетяни Яблонської, Любомира Медвідя, Віктора Сидоренка, Олександра Животкова, Галини Неледви, Анатолія Криволапа проявлено існування форм «чистої», безпосередньої чуттєвості в мистецтві та моделей раціонального мислення. Показано феноменальні випадки «синтетичних» форм художнього мислення — злуку чуттєвої та розсудливої творчості в межах однієї творчої індивідуальності. Унаочнено, як у свідомості митця банальне (побутове) перетворюється на поетику художнього феномену. Простежено зміну та трансформацію онтологічної сутності взірця — збудника фантазії.