Cучасне українське візуальне мистецтво про війну як медіум культурної пам’яті
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8155.25.2025.346170Ключові слова:
війна, візуальне мистецтво, пам’ять, ідентичність, графіка, художні практикиАнотація
У статті розглянуто візуальне мистецтво, що постало в Україні у відповідь на повномасштабну війну, яку у 2022 році розв’язала Російська Федерація. Відтак можемо констатувати, що впродовж останніх чотирьох років українське візуальне мистецтво характеризується активними змінами. Розглянуто художні стратегії українських митців, які осмислюють воєнну дійсність через живопис, графіку, фотографію, відеоарт та інші медіа. Особливу увагу приділено темам травми, пам’яті, ідентичності, опору й колективного болю, які реалізуються як у персональних, так і у спільних мистецьких практиках. Теоретичною базою для дослідження стали праці українських мистецтвознавців та культурологів. Предметом дослідження виступають художні засоби, візуальні стратегії, символічні образи та культурні інтерпретації, що їх візуальні митці України використовують для осмислення та репрезентації війни у графіці, живописі, ілюстрації, стритарті, цифровому мистецтві та інших формах візуального висловлення. Встановлено роль візуального мистецтва як форми громадянської позиції, культурного опору та естетичної рефлексії. Визначено основні теми, образи та стратегії репрезентації війни у візуальному мистецтві. Окремо проведено аналіз культурологічних функцій мистецьких практик, що виникають у відповідь на травматичний досвід війни. Визначено, що візуальне мистецтво в українському воєнному контексті поєднує документальність і символізм, особисте і колективне, емоційне і політичне. Методологічні засади дослідження ґрунтуються на міждисциплінарності, що поєднує культурологічний, мистецтвознавчий, медіааналітичний аналіз та принцип історизму, що забезпечує об’єктивний та теоретичний підхід у дослідженні.
Посилання
Assmann, J. (2011). Cultural Memory and Early Civilization: Writing, Remembrance, and Political Imagination. Cambridge University Press.
Erll, A. (2011). Memory in Culture. Palgrave Macmillan.
Haraszti, M. (1987). The Velvet Prison: Artists Under State Socialism. Basic Books.
Nora, P. (1989). Between Memory and History: Les Lieux de Mémoire. Representations, 26, 7–24.
Rancière, J. (2004). The Politics of Aesthetics: The Distribution of the Sensible. Continuum.
Rose, G. (2016). Visual Methodologies: An Introduction to Researching with Visual Materials. Sage.
Sturken, M. (1997). Tangled Memories: The Vietnam War, the AIDS Epidemic, and the Politics of Remembering. University of California Press.
Young, J. (1993). The Texture of Memory: Holocaust Memorials and Meaning. Yale University Press.
Hulievych, S. (2023). Batalnyi zhanr v konteksti sotsiokulturnykh protsesiv Ukrainy ХХІ stolittia [The Battle Genre in the Context of Sociocultural Processes in Ukraine in the 21st Century]. Culturological Almanac, 4, 219–225 [in Ukrainian].
Zabuzhko, O. (2000). Planeta Polyn [Planet Wormwood]. Kyiv: Fakt [in Ukrainian].
Pakhlovska, O. (2008). Ave, Europa. Kyiv [in Ukrainian].
Poliakova, M. (2025). Sarkastychna dekolonizatsiia: pereosmyslennia rosiiskoi kulturnoi spadshchyny v ukrainskomu mystetstvi pid chas viiny [Sarcastic Decolonization: Rethinking Russian Cultural Heritage in Ukrainian Art During the War]. Artistic Culture. Topical Issues, 21(1), 166–179 [in Ukrainian].
Rohotchenko, S. (2024). Artterapiia ukrinskoi viiny. Istoriia. Pochatok [Art Therapy of the Ukrainian War. History. The Beginning]. Artistic Culture. Topical Issues, 20(1), 97–103 [in Ukrainian].
Savchuk, I. & Protas, M. (2024). Khudozhnia kultura pislia viiny: analitychnyi shkits [Artistic Culture After the War: An Analytical Sketch]. Artistic Culture. Topical Issues, 20(2), 66–80 [in Ukrainian].
