Художнє осмислення постаті княгині Ольги як символу мудрості, сили та національного відродження
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8155.25.2025.346175Ключові слова:
княгиня Ольга, образотворче мистецтво, іконографія, скульптура, символ, національна ідентичність, візуальна культураАнотація
У статті здійснено мистецтвознавче дослідження трансформацій візуального образу княгині Ольги в українському художньому дискурсі, із зосередженням на його символічному значенні як репрезентації стратегічної мудрості, державотворчої суб’єктності та національно-ідентифікаційної парадигми. Княгиня Ольга аналізується як архетипічна постать національної історичної пам’яті, візуальна інтерпретація якої змінювалася залежно від ідеологічних, культурно-естетичних і соціополітичних трансформацій. Виокремлено ключові етапи становлення її іконографічного канону від середньовічної візантійської традиції до сучасних мистецьких практик, що охоплюють мурали, нумізматичні серії та графічні інтерпретації. Предметом аналітичної уваги є іконографічні маркери, композиційні моделі, семантика символів і специфіка художніх засобів, що формують образ княгині в різних жанрово-стилістичних площинах. Особливий акцент зроблено на механізмах художньої візуалізації гендерно зумовленого лідерства, інтелектуальної впевненості, духовної стійкості та легітимації жіночої суб’єктності в історико-культурному контексті. Здійснено зіставлення сакрального візантійсько-українського іконописного наративу з сучасними світськими інтерпретаціями, у межах яких княгиня Ольга постає символом української національної єдності, неперервності традиції та духовного опору, а її візуальний образ функціонує як інструмент актуалізації національної ідеї, символічного опору та культурної мобілізації
Посилання
Bilous, P. (2017). Slovo i kanon: studii z literaturnoi medievistyky [Word and Canon. Studies in Literary Medievalism]. Zhytomyr [in Ukrainian].
Holubets, M. (1993). Velyka istoriia Ukrainy: vid naidavnishykh chasiv [The Great History of Ukraine: From Ancient Times] (I. Krypiakevych, Inroduction). (Vol. 1). Kyiv: Globus [in Ukrainian].
Hurzhii, I., & Yakubova, T. (2017). Khreshchennia Kyivskoi Rusi-Ukrainy (za materialamy viddilu bibliotechnykh zibran ta istorychnykh kolektsii NBUV) [Baptism of Kyivan Rus-Ukraine (based on materials from the Department of Library Collections of the Vernadsky National Library of Ukraine)]. Vernadsky National Library of Ukraine. URL: http://nbuv.gov.ua/node/3042 [in Ukrainian].
Ovcharenko, A. V., & Larikova, L. A. (2024). Osoblyvosti arkhetypnykh obraziv v ukrainskii tradytsiinii kulturi ta yikh transformatsiia u vizualnomu internet-kontenti [Distinctive Features of Archetypal Images in Ukrainian Traditional Culture and Their Transformation in Visual Internet Content]. Culturological Almanac, 2, 402–407. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.50 [in Ukrainian].
Blyznec, V. S. (Ed.). (1982). Povist’ mynulykh lit: Litopys [The Tale of Bygone Years: Chronicle]. Kyiv: Veselka [in Ukrainian].
Savenko, O. P. (2021). Obraz kniahyni Olhy yak typ androhinnoi zhinky v “Povisti mynulykh lit” [The Image of Princess Olga as a Type of Androgynous Woman in “The Tale of Bygone Years”]. Transcarpathian Philological Studies, 16, 304–307. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2021.16.55 [in Ukrainian].
Yatsiuk, M. V. (2017). Reformatorska polityka derzhavotvorennia kniahyni Olhy: istoryko-politolohichnyi analiz [Princess Olga’s State-Building Reforms: Historical and Political Analysis]. In Genderna polityka ochyma ukrainskoi molodi: XI Regional Competition of Young Scholars (Kharkiv, 2017) (pp. 290–294). Kharkiv: O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv [in Ukrainian].
