Українське музичне бароко крізь світло «Світу, котрий насправді є»
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8155.25.2025.346177Ключові слова:
концептуальні засади дослідження Юрія Чекана, західноєвропейське та українське бароко, жанр опери, оперний театр, інфраструктура музичного життя, шкільна драма, братські школиАнотація
Розглянуто монографію українського музикознавця Юрія Чекана «Світ, котрий насправді є… Оперний театр в інфраструктурі музичного життя» з позиції внутрішньої сутності оперного жанру, його генези та розвитку. Виявлено засадничі настанови автора праці в аналізі оперного жанру, що зосереджені на ролі інтонації, розвитку новоєвропейської історії, еволюції архітектури оперного театру та інших складниках функціонування опери. Підкреслено сутність опери як потужного інструменту культурної комунікації, що зумовило появу такого складного культурного простору, як театр, що творить комплексний естетичний вплив на глядача. Автор звертає увагу на українське барокове мистецтво, що розвивалося у взаємодії із західноєвропейськими зразками, але водночас зберігало власну духовну домінанту. В Україні цей період позначений інтенсивним становленням професійної композиторської школи, формуванням таких нових жанрових моделей, як партесний концерт, канти, духовні діалоги, що сукупно заклали інтонаційно-драматургічне підґрунтя для майбутнього оперного жанру. Виокремлено обставини формування своєрідного «передоперного» типу мислення на основі персоніфікації голосів у партесних концертах, риторичному контрасті афектів, емоційній «сценізації» духовних сюжетів у шкільній драмі. Праця робить акцент на світоглядних основах української оперної культури, що відкриває нові підходи до осмислення історії української музики як невилучного складника європейської барокової культури.
Посилання
Antonovych, M. (2025). Partesnyi spiv ta muzychne mystetstvo v ukrainskii kulturi XVI–XVIII stolit [Partes Singing and Musical Art in Ukrainian Culture of the 16th–18th Centuries]. Lviv: Ivan Franko National University of Lviv [in Ukrainian].
Horace Quintus Flaccus. (2021). Ody. Epody. Satyry. Poslannia [Odes. Epodes. Satires. Epistles]. (A. Sodomora, Trans.). Lviv: Apriori [in Ukrainian].
Isaievych, Y. (1971). Bratstva i ukrainska muzychna kultura XVI–XVIII st. [Brotherhoods and Ukrainian Musical Culture of the 16th–18th Centuries]. Ukrainian Musicology, 6, 46–62 [in Ukrainian].
Korniy, L. (2024). Ukrainska shkilna drama epokhy Baroko: spetsyfika i dramaturhichna rol muzychnoho komponenta [Ukrainian School Drama of the Baroque Era: Specificity and the Dramaturgical Role of the Musical Component]. Lviv: Ukrainian Catholic University Press [in Ukrainian].
Curtius, E. R. (2007). Yevropeiska literatura i latynske serednovichchia [European Literature and the Latin Middle Ages] (A. Onyshko, Trans.). Lviv: Litopys [in Ukrainian].
Syrotynska, N. (2013). “Prosfonyma” Lvivskoho bratstva ta yii prochytannia v konteksti sakralnoi hymnohrafii [The “Prosphonyma” of the Lviv Brotherhood and Its Interpretation in the Context of Sacred Hymnography]. Prosphonyma: Text and Context, 4, 52–65 [in Ukrainian].
Syrotynska, N., Kyianovska, L., Melnyk, L., & Fedoryshyn, V. (2023). Na rozdorizhzhi istorii vid XVI do XXI st.: humanizm vs totalitaryzm (muzyka u podolanni problem utverdzhennia ukrainskoi identychnosti) [At the Crossroads of History from the 16th to the 21st Century: Humanism vs. Totalitarianism (Music in Overcoming the Challenges of Establishing Ukrainian Identity)]. InterdisciplinaryStudiesofComplexSystems, 23, 113–137 [in Ukrainian].
Chekan, Y. (2024). Svit, kotryi naspravdi ye… Opernyi teatr v infrastrukturi muzychnoho zhyttia [The World That Really Is … The Opera Theatre in the Infrastructure of Musical Life]. Lviv: Ukrainian Catholic University Press [in Ukrainian].
Yasinovskyi, Y. (2006). Rozporiadzhennia vchytelevi Lvivskoi bratskoi shkoly Teodorovi Ruzkevychu [Instructions to the Teacher of the Lviv Brotherhood School, Theodor Ruzkevych]. Kalofonia, 3, 171–175 [in Ukrainian].
